Хвойні:
·
сосна – має високу міцність, низьку
щільність; густина 470 – 540 кг/м3, деревина смолиста, важко
піддається загниванню. Використовується у вигляді кругляка, пиломатеріалів,
столярних виробів, меблів. Ядро буро-червоного кольору, заболонь жовта;
·
ялина – стиглодеревинна, мало смолиста,
міцність висока, густина 440 -–500 кг/м3; якість деревини близька до
соснової, недолік – багато сучків, через що трудність обробки. Застосовують для
виготовлення будівельних конструкцій;
·
модрина
(рос. - лиственница) – ядрова смолиста порода, щільна, тверда,
густина 630 – 730 кг/м3. Застосовують для мостобудування, у
гідротехнічному будівництві, як рудникові стояки. Схильна до розтріскування;
·
ялиця
(рос. - пихта) – безядрова, не має смоляних ходів, менш
стійка. Використовують у невологих умовах;
·
кедр – ядрова порода, механічні властивості
дещо гірші, ніж у сосни. Використовують як будівельний ліс, пиломатеріали,
столярка;
·
тис – ядрова порода. Виготовляють меблі.
Листяні:
·
дуб – ядрова порода, має високу міцність,
в’язкість, стійкість щодо загнивання, гарну текстуру; щільність 720 кг/м3.
При перебуванні у воді – морений дуб. Використання –мостобудування,
гідротехнічне будівництво, меблі, облицювальна фанера, столярка, паркет;
·
бук – стиглодеревинна порода. Тверда,
міцна, пружна, малостійка щодо загнивання. Щільність 650 кг/м3.
Застосування – меблі, столярка, паркет;
·
вільха – заболонна порода, загниває швидко,
легко обробляється. Виготовляють фанеру, столярку;
·
осика – стиглодеревинна заболонна порода,
легка – 420 – 500 кг/м3, м’яка, зеленуватого кольору. Використання –
тара, фанера, щепа;
·
береза - заболонна порода. Щільність 650 кг/м3.
Висока міцність, в’язкість. Нестійка до загнивання. Використовують для
виготовлення фанери, паркету, столярки, поручнів, опоряджувальних матеріалів;
·
ясен – ядрова порода. Має високу міцність,
щільність 660 – 740 кг/м3, пружність, гарну текстуру. При підвищеній
вологості гниє. Використовують як опоряджувальний матеріал, для виготовлення
меблів, столярки;
·
липа – заболонна порода. Легка, м’яка,
негнилостійка. З липи виготовляють меблі, фанеру, тару;
·
горіх – має деревину темно-коричневого
кольору гарної текстури.
Виготовляють декоративну фанеру.
Сушіння
деревини це процес видалення вологи з деревини. При зниженні вологості міцність
деревини зростає, знижується густина та коефіцієнт теплопровідності. Із сухої
деревини клеєні вироби є міцнішими. Остаточна вологість деревини для
виготовлення меблів – 7 – 8%; столярних виробів – 10 – 12%; будівельних
матеріалів для зовнішніх робіт – 15 – 20%.
Природне
сушіння - у
природному атмосферному повітрі, яке не прогрівається. Процес тривалий – до
кількох тижнів, нерегульований але простий і незатратний.
Штучне
сушіння – у сушильних камерах гарячим повітрям, газом. Засноване на конвективному способі
передавання теплоти. Процес сушіння швидкий (кілька днів), не залежить від пори
року.
Сушіння у
рідині, яка
називається петролатум. Деревина занурюється у підігріту
рідину. Сушіння триває кілька годин. Матеріал при цьому не розтріскується, не
коробиться.
Діелектричне
сушіння відбувається внаслідок нагрівання деревини струмом великої
частоти. Такий підігрів відбувається відразу і за всім об’ємом. Електроенергія
перетворюється на теплоту, нагріває деревину і сприяє випаровуванні вологи.
Термін сушіння істотно скорочується, проте вартість такого способу найвища.
Комбінований
спосіб поєднує основне газоповітряне сушіння у камерах з іншим – атмосферним
– на повітрі.
Запобігти загниванню можна двома різними шляхами
– конструктивними заходами – вберегти від зволоження (ізолювати
від бетону, цегли, каменю, влаштувати отвори для провітрювання, захистити від
атмосферних опадів) або просоченням
деревини спеціальними хімічними засобами – антисептиками – хімічними речовинами, які вбивають
грибні спори, або створюють несприятливе середовище для їх життя.
Вимоги до
антисептиків:
·
вбивати
грибні клітини;
·
легко
просочуватись у деревину,
·
фізична
та хімічна стійкість;
·
безпечність
для здоров’я людини;
·
пожежна
безпека;
·
відсутність
неприємного запаху;
·
не
знижувати якості деревини;
·
бути
дешевими і недефіцитними.
Розчинні у воді
антисептики – фторид натрію,
мідний купорос, залізний купорос, кремнефторид
натрію. Дезинфікуючі розчини
– 15% розчин мідного купоросу; 10% розчин залізного купоросу; 5% розчин хлориду
цинку; 10% розчин кухонної солі і хлорного вапна.
Нерозчинні у
воді маслянисті антисептики (добре
вбивають гриби, добре проникають у дерево, довго зберігаються, не вимиваються
водою, неприємний запах) – креозот, креозотова олива, кам’яновугільна смола.
Кристалічні
антисептики - у воді
нерозчинні, а розчиняються у гасі, скипидарі – технічний оксидифеніл,
пентохлорфенол.
Способи антисептування:
1. Нанесення на поверхню розчину, пасти.
2. Поверхневе випалювання.
3. Занурення у розчин.
4. Послідовне занурення у гарячу та
холодну ванну з антисептиком.
№
|
Назва пиломатеріалу
|
Характеристика
|
1
|
Колода
|
Довжина
понад
|
2
|
Підтоварник
|
Довжина
понад
|
3
|
Жердина
|
Діаметр
3 –
|
4
|
Пластина
|
½
частина колоди
|
5
|
Чвертка
|
¼
частина колоди
|
6
|
Двокантовий
брус
|
Обрізана
з двох боків колода, розміри поперечного перерізу не менші за
|
7
|
Чотирикантовий
брус
|
Обрізана
з чотирьох боків колода, розміри поперечного перерізу не менші за
|
8
|
Шпала
|
Обрізана
пластина, розміри поперечного перерізу не менші за
|
9
|
Обапіл
(горбиль)
|
Обрізана
частина колоди
|
10
|
Необрізна
дошка
|
Товщина по
окрайку до
|
11
|
Обрізна
дошка
|
Товщина
до
|
12
|
Брусок
|
Товщина
80 –
|
13
|
Шпон
|
Тонкий
(
|
14
|
Фанера
|
Клеєний
листовий матеріал з трьох і більше листів шпону, розташованих взаємно
перпендикулярно. Товщина 1,5 –
|
15
|
Шпунтовані
дошки
|
Дошки з
пазами (шпунтами) і виступами (гребенями) на бокових гранях
|
16
|
Погонажні
матеріали
|
Плінтуси,
галтелі, наличники, поручні, паркет
|
17
|
Покрівельний
матеріал
|
Ґонт –
клиноподібні дощечки (ялинові, соснові) з поздовжнім пазом у грубому краї.
При влаштуванні даху вузький край однієї вставляється в паз іншої. Довжина
50–60 см, ширина близько 10см.
|
Комментариев нет:
Отправить комментарий